urn:lj:livejournal.com:atom1:od_swallow одесская проза Ластівка з південного міста 2038-01-19T03:14:07Z urn:lj:livejournal.com:atom1:od_swallow:35105 2038-01-19T03:14:07Z 2038-01-19T03:14:07Z Pink Сидимо сьогодні з подругою вдома, п’ємо чай, нікого не чіпаємо. І тут лунає дзвінок телефону. Телефонує мій коханий киянин і каже, наче він це робить майже не щодня: «Сонечко, як ти дивишся на те, щоб зараз пообідати разом?». Сонечко, звісно, у шоці.<br /><br />Дивний та закоханий…Прилетів мотоциклом з Києва на крихту часу. Стільки годин дороги, щоб лише протягом години цілувати кохану. І ще протягом 20 км чути звуки різної частоти, в той час, як мотоцикл набирає швидкість чи гальмує.<br /><br />Сьогодні відчувала себе мавпочкою у цирку, бо коли ми їхали містом всі показували пальцем))) Через дивний й нестандартний вигляд транспортного засобу коханого.<br /><br />Але то була щаслива мавпочка. Геть не схожа на тих, з якими пропонують сфотографуватися на Дерибасівській влітку.<br /><br />Ще один кадр до нашого доробку. <br /><br />«Сьогодні нас двоє…якби сьогодні було завжди» (ОЕ)